Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провозити

Провозити, -жу, -зиш, сов. в. провезти, -зу, -зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а, там він уже сам пішов. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЗИТИ"
Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды). Шух. І. 264.
Водотеча, -чі, ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча. Грин. II. 236.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Тягітна прил. Беременная. Ота жінка та була тягітна, то певно припало родити, а ніяк, так вона й умерла. Камен. у. Жінка, як буде тягітная.... то легко дитя родить. Драг. 168.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.