Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проговіти

Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОВІТИ"
А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Надрі́зувати, -вую, -єш, сов. в. надрізати, -рі́жу, -жеш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать.
Печіркування, -ня, с. = печерування. Вх. Зн. II. 26.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
Сокір, -кора, м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.