Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виворочати

Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОЧАТИ"
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.