Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Крицевий, -а, -е. Стальной.
Луп! меж.
1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп!
2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Цілий день у побігеньках.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл.
1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю.
2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Смішко, -ка, м. Насмѣшникъ, шутникъ, зубоскалъ. Смійся, смішку, дам тобі кишку.
Угрузати, -за́ю, -єш, сов. в. угрузти, -зну, -неш, гл. Вязнуть, завязнуть. Так кінь по коліна і вгруз у землю.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять.