Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Вислюга, -ги, м. Повѣса.
Відколи нар.
1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема.
2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі.
Додума́ти, -ся. Cм. Додумувати, -ся.
Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Забарився, на вечерю припізнився.
Пухір, -ра, м. = пухирь.
