Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проморочити

Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОРОЧИТИ"
Видавник, -ка, м. Издатель. Желех.
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Копатень, -тня, м. = копитень. Ли. 97.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Осмолити, -ся. Cм. осмолювати, -ся.
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМОРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.