Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ум. обідець, обідонько. Для тебе тещенька обідець готує.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла.
Пан, -на, м. 1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: панове. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? Гей, пане Потоцький! Чом у тебе и досі розум жіноцький? Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. Ой ходімо, пане брате, на тай кут помалу! Друзі, панове-молодцї. Правда, панове, полягла Мішки Самійла голова. пане добродію! Милостивый государь. 4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! паном діло жити. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. 2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? 3) Родъ игры. Ум. панок, паночок, панонько.
Повтомлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ). Чи повтомлялись, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися?
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Прослідок по дорозі видко. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок.
Старезний, старенезний, -а, -е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Сидить стара жінка, стара-старенезна. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний.
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.