Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигинути

Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНУТИ"
Близомий, -а, -е. = Блигомий. Близомий світ! Ном. № 11424.
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний. О. 1862. IX. 63.
Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі». Св. Л.
Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.
Увіристий, -а, -е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.