Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощатися

Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. Єв. Мр. IV. 12. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». Левиц. ПЙО. 364. 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАТИСЯ"
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Пороскраювати, -краюю, -єш, гл. Тоже, что и роскраяти, но во множествѣ.
Приспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. приспіти, спію, -єш, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Лукаш. 85. Отцевська — матчина молотва у купецтві, і в реместві, і на полі, і на морі на поміч приспіває. АД. І. 181. 2) Поспѣвать, поспѣть, созрѣть. Вже вдовонці пшениця приспіла. Чуб. V. 856. 3) Застигнуть. Смерть старих приспіла швидко. Рудч. Ск. І. 131.
Ростринькувати, -кую, -єш, сов. в. рос тринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.
Цвіток, -тка, м. = квітка. Ум. цвіточок. Чуб. V. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.