Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Невсипущий, -а, -е. 1) Неусыпный, неутомимый, бдительный. Хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Наградив тебе Бог жінкою, до тебе доброю, щирою, хазяйкою невсипущою.
2) Постоянный, безпрестанный. От же все мені туга невсипуща. Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила?
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза.
