Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустка

Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТКА"
Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина. Вх. Зн. 14.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Наплисти́, -ливу́, -ве́ш, гл. = напливти.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. І. 30. Ум. охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Перепхнути Cм. перепихати.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Цяцінька, цяцічка, -ки, ж. Ум. отъ цяця.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Шкапійка, -ки, ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.