Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'яти-перстень

П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИ-ПЕРСТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИ-ПЕРСТЕНЬ"
Бебряний, -а, -е. Бобровый. Рукав бебряний омочу в ріці Каялі. Шевч. (Подражаніе подлиннику Слов. о Полк. Игор., гдѣ стоитъ: «омочу бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ»).
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ. Зміев. у.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Ном. № 1993. Перша жінка в мене була добра людина. ЗОЮР. І. 9. Якась людина. Шевч. 340. Не годиться потягаться на людину. Чуб. І. 88. З його вийде людина. Миргор. у. Ум. людинка.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Підлазистий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый.
Подні́стря, -ря, с. = Подністрянщина. Желех.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко. Чуб. III. 109.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. Грин. III. 252. До царівни б рада слать старости. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТИ-ПЕРСТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.