Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Крупи, круп и крупів, мн.
1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.
2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами.
8) Икра рачья. Икра селедки. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця.
Мо́лодіж, -жі, ж. Молодежь. Вся молодіж пустилась у танець.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Розгарикатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Спохова нар. Наклонно. Cм. слухово.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.
Число, -ла, с.
1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. то не в число. Это не въ счетъ, это исключить.
2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали.
