Вихорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Прихорашиваться, наряжаться красиво. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши, вихорошуються.
Годувальниця, -ці, ж. Кормилица. Яра пшениця — годувальниця.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость.
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл.
1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі.
2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Пам'ятливий, -а, -е. 1) = памяткий. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий.
Підтоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву.
2) — під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець.
Прослабувати, -бу́ю, -єш, гл. Проболѣть.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка.
