Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Банька на олій. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. 6) Бѣлокъ глаза. Хрустали къ глаза (у вола). мн. баньки. Выпученные глаза. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Баньки вивалив, мов баран. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому.
Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Браночка, -ки, ж. Ум. отъ бранка.
Верховинець, -нця, м. Горець.
Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні).
Замекеке́кати, -каю, -єш, гл. = замекати. Москаль бодай би не козою замекекекав.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? (Испорченное русское: перчатка?).
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька.
