Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ум. гадюченятко.
Гарикання, -ня, с. Ворчаніе, придирчивость.
Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ум. незгодонька.
Окомонша, -ші, ж. Жена окомона. У нашої окомонші червона спідниця.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл.
1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне.
2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Врече тебе й косу твою. Той нашу бджолу урече. Щоб не врекли вражі люде моєї краси.
Чиньба, -би, ж.
1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Шкурка за Чиньбу не стане.
2) Трепка. Дав йому доброї чиньби.
