Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикати

Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Н. Вол. у. Теля рикає, а корова десь пішла. Камен. у. Рикнув віл на сім сіл. Ном. стр. 290. 3) Грозно кричать. Рикає, наче лев. К. МБ. II. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАТИ"
Вівсюг, -га, м. и вівсюга, -ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. І. 113. Вх. Пч. І. 9.
Дрантогу́з, -за, м. Оборвышъ. На городі кукуруза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межилюде. Чуб. V. 1180.
Зак нар. = заки.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась. Левиц. І. 334.
Поперетинати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и перетикати, но во множествѣ.
Притаганка, -ки, ж. Веревка, которой привязывается къ берегу дуб (большая лодка). Мнж. 180.
Сирвасер, -ру, м. Крѣпкая водка, азотная кислота. Св. Л. 223.
Уповання, -ня, с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання. К. Псал. 139.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.