Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихта

Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТА"
Білля, -ля, с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. Cм. набілля.
Визирцем нар. Высматривая.
Галасний, -а, -е. = галасливий. Желех.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Ополоничок, -чка, м. 1) Ум. отъ ополоник. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 64.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Провинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.
Розставити Cм. розставляти.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.