Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різочка

Різочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗОЧКА"
Гепати, -паю, -єш, гл. 1) Ударять. 2) Падать съ шумомъ. 3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.