Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рінь

Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Камен. у. Гол. Од. 62. Рінь відається їй в нозі. Гол. III. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІНЬ"
Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. Мир. ХРВ. 125. З твоїм молотінням будемо без насіння. Кіевск. у.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл. 1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався. Грин. III. 171. 2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Потрепать много (льна, конопли). 2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Ном. № 6039. Прирожденна відьма не така злюща, як учена. ЗОЮР. II. 39. 2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє. МУЕ. III. 173.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.