Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту.
2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись.
Натікати, -ка́ю, -єш, сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! Цілісінький день пролежать нерухомо.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины.
