Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Кура 1, -ри, ж.
1) Пыль. Кура встає шляхом. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли.
2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ.
Папля, -лі, ж. Мокрая погода.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають.
Протрясти, -су, -сеш, гл.
1) = протрусити.
2) Издержать. На цей позов він багато грошей протряс. В Чернігові аж п'ять кіп протряс.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Флигош, -ша, м. Бродяга.