Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвірчуватися

Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІРЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІРЧУВАТИСЯ"
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.  
Лапоть, -птя, м. 1) Лапоть. Як маєш кланяться лаптю, то лучче поклонись чоботу. Ном. № 7303. 2) мн. лапті. Обшлага на рукавахъ. Гол.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Хлібина, -ни, ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІРЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.