Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Вушко, -ка, с.
1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно.
2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ.
3) Часть шкафи. (Cм.).
Налата́ти Cм. налатувати.
Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Спинати, -на́ю, -єш, сов. в. сп'ясти́, зіпну, зіпнеш, гл. = спиняти, спинити. За ним жінка у погоню — хватає, спинає, серцем називає.
2) Застегивать, застегнуть, пришпиливать, скалывать, сколоть.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Уклякати, -каю, -єш, сов. в. уклякнути, -ну, -неш, гл. 1) Опускаться, опуститься внизъ. Цюкни сокирою по гільці, щоб вона уклякнула, а не зрубуй. 2) Становиться, стать на колѣни. Баба перед образами вклякнула, стала Бога просити, щоб Бог дав їм звітки дитину. В той час увірю, як нам прикажуть вклякнути при столі, та й рученьки зв'яжуть. 3) Присѣдать, присѣсть на корточки. Скакав, та не вклякнув. 4) Коченѣть, окоченѣть, отъ холода. Будуть морозяні зіми, то се дерево швидко вклякне. 5) Только сов. в. Замолчать, смолкнуть. Непремінний кричав на людей: я вам се та те, я на вас військо наведу! А люде: «Які ж ми бунтовники? ми ж усе платимо як слід і слухаємо.» Так він і вклякнув, наче води в рот набрав.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
