Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Доситі́шати, -шаю, -єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає.
Кияра, -ри, ж. = киюра.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Ум. лозинячо́к.
Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу!
2) Свободный, просторный. Шапка повільна.
3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь.
4) Медленный. Ум. повільненький.
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє.
