Бідорака, -ки и бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Розвора, -ри, ж.
1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити.
2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ.
Роспукуватися, -куюся, -єшся, гл. = роспукатися. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Стайка, -ки, ж.
1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Не моя жень, це стайка на моїй постаті.
2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. То-же, что и застайка.
Чубук, -ка, м. Чубукъ.
Шип, -па, м. Щупъ. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші.