Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять.
Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу.
Лу́пнути Cм. лупати.
Незмагати, -гаю, -єш, гл. Слабѣть. Здоров'я незмагає; сила незмагає.
Умовити, -ся. Cм. умовляти, -ся.
Цибати, -баю, -єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к.
