Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розставання

Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Левиц. І. 463. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання. К. Досв. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАННЯ"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Наге́йкатися, -каюся, -єшся, гл. Накричаться: «гей!».
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. Стор. І. 205. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Переговорити Cм. переговорити.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94.
Руно, -на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. І. 74). Ум. рунце. Ном. № 10240. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТАВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.