Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Демнати, -наю, -єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають.
Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ).
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці.
Поруб, -бу, м.
1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу.
2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Сібір, -ру, м.
1) Сибирь. Повернувся я з Сібіру, нема ж мені долі: хоч, здається, не в кайданах, все таки в неволі.
2) Каторга.
3) Тяжкая жизнь.
Шмаркотиння, -ня, с.
1) Мокро́та, сопли.
2) Раст. Solanum nigrum.
