Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розумний

Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить. Ном. № 404. 2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Рудч. Ск. І. 69. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНИЙ"
Азія́тка, -ки, ж. 1) Азіатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г.
Лицарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Рыцарствовать.
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Cм. облак.
Тручання, -ня, с. Толканіе. Шейк.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Удогонь нар. Вдогонку. Поїхали за ним удогонь, догнали. Новомоск. у.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Вх. Уг. 273. Ум. цаністерка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗУМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.