Ата́сь! меж. См. Тась.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Як нам до пекла досолитись? 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ум. мандричка.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Обіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. обійтися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Обходиться, обойтись, довольствоваться. Як є гроші — розійдуться, а як нема — обійдеться. Обійдеться Великдень без гречаної паски.
2) — з ким. Обходиться, обращаться съ кѣмъ. Свати дуже гарно з нами обіходилися.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Терем, -му, м. Теремъ. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Ум. теремець, теремок.
Ум'яти. Cм. уминати.
Чишка, -ки, ж.
1) = цєшка.
2) = пучка 1. Cм. пушка.
