Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Косухна, -ни, ж. = кісонька. Живи ти, мой татухна, без мене, без моєї русої косухни.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ.
Обділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. обділи́ти, -лю, -лиш, гл. Надѣлять, надѣлить всѣхъ, раздѣливъ, дать всѣмъ. Батюшка вийшов на царські врата да почав проскурою народ обділяти. Як таки можна таким маленьким кусочком вареника та всю вашу громаду обділити. Куплю в'язку бубликів, то й буде чим обділити дітей. Чи час дари роздавати, короваєм обділяти?
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія.
Повільно нар.
1) Свободно, вольно.
2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше,
3) Умѣренно.
4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить.
Потримяти, -маю, -єш, гл. Подержать. Потримав деякі (книжки) в руках. Коня дайте, я потримаю.
