Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викладний

Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛАДНИЙ"
Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Вдовецький, -а, -е. = удовецький.
Зага́снути Cм. загасати.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець. Желех.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.