Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викладний

Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛАДНИЙ"
Баранка, -ки, ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40.
Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Змій, змія, м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. 9. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Ум. змійок. Рудч. Ск. II. 187.
Пашниця, -ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Мет. 344. Ум. пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Скозачити, -чу, -чиш, гл. Оказачить. Скозачені панки. К. Дз. 36.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко. Грин. І. 228.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.