Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви.
2) Архіерейскій.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать.
Обшивка, -ки, ж. 1) Обшивка. 2) Воротъ сорочки.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Косіть, хлопці, отаву. На припоні коні отаву скубуть.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл.
1) Погрызть другъ друга.
2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори.
Теремок, -мка, м.
1) Ум. отъ терем.
2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки.
3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа.
3) мн. бахрома.
