Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудиголова

Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДИГОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДИГОЛОВА"
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Літня́чка, -ки, ж. = літник 1. Полт. г.
Ростоптувати, -тую, -єш, сов. в. ростоптати, -пчу, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Росхвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Взволноваться, разволноваться.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли). Сим. 213.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди. Шейк.
Товктися, -вчуся, -чешся, гл. 1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Стор. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем. Харьк. г. 2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться. Ном. № 2169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДИГОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.