Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудиголова

Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДИГОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДИГОЛОВА"
Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски. Шух. І. 188.
Знічев'я нар. = знечев'я. Гліб. 3.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Набі́жка, -ки, ж. Барышъ, прибыль. Як по копійці набіжки, то й то гаразд. Лубен. у.
Напаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Накурить чѣмъ-либо благовоннымъ, надушить. Оце як напахали! Чим це ви? Чи не тим, шо отто продають венгерці? Курильні листки, чи як на їх казать? Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Стояка, -ки, ж. Въ загадкѣ: дерево, дубъ. Стоїть стояка, на стояці висить висяка (жолудь). ХС. III. О5.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Хомля, -лі, ж. = хомівка. Гол. Од. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДИГОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.