Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руковини

Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОВИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОВИНИ"
Борщівний, -а, -е. 1) = борщевий. 2) Любитель борща. Який бо ти борщівний.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.
Засту́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. застуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Простуживаться простудиться. Аф. 438. Трошки застудився та й занедужав. Стор. І. 189.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. Н. п. (Г. Барв. 417).
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОВИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.