Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виковувати

Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Грин. ІІ. 73. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. Ном. № 4284. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш. Г. Арт. (О. 1861. III. 112).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВУВАТИ"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
Виточити Cм. виточувати.
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3159. Мене заміж дайте. Чуб. III. 37. Візьму заміж (тебе) за себе. Чуб. V. 87.
Контроверсія, -сії, ж. Возраженіе (въ судебномъ процессѣ). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню. Котл. Н. П. 358.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Пестити, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину. К. Досв. 44.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко. АД. І. 10. Грин. III. 175.
Узлик, -ка, м. = вузлик. Із кишені взявши узлик, гарно шовком шитий, повен, мабуть на червінець.... Мкр. Н. Сама ще така, як узлик. МВ. І. 11. Ум. узличок. Ти ж мій узличок! Ласкательное обращеніе къ ребенку. Ном. № 9251.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.