Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рундучний

Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНДУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНДУЧНИЙ"
Відзолити Cм. відзолювати.
Віднести Cм. відносити.
Дру́жність, -ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Ло́тать, -ті, ж. = латаття. Угор.
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203). Ум. лощинка.
Оглядати, -да́ю, -єш, сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл. 1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Мет. 230. Козаків піджидає, козаків оглядає. Макс. 2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Чуб. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 71.
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль. Шух. І. 176.
Терняк, -ка, м. 1) Терновый кустъ. Вх. Уг. 271. 2) пт. Сорокопудъ, Lanius. Вх. Уг. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНДУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.