Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручник

Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИК"
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько. МВ. (О. 1862. ІІІ. 75).
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
Ґля́ґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Створаживать молоко. Гол. І. Вступл. 700.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150.
Укапати Cм. укапувати.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Фуркання, -ня, с. 1) Звукъ, издаваемый фуркалом. Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.