Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рядити

Рядити, -джу́, -диш, гл. 1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Хиба він староста, що рядить у селі. Н. Вол. у. 2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. Чуб. V. 377. 3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ? Черк. у. 4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. О. 1862. II. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯДИТИ"
Безощадно нар. Не щадя живота, нещадно. Замолоду безощадно пив горілку. Харьк.
Заги́бель, -лі, ж. Погибель. На загибель буде тому, хто бере багачку з дому. Чуб. V. 217. Ум. заги́белька. Бо вже мені за дівчинов загибелька буде. Гол.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.  
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Призористий, -а, -е. = призорий. Шух. І. 33.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Упахати Cм. упахувати.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.