Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викормити

Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРМИТИ"
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Помотаться, поболтаться. 2) Послоняться.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.
Чорнісінько нар. Чернехонько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.