Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверблячий

Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБЛЯЧИЙ"
Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Замо́вити Cм. замовляти.
За́разічки нар. Сію минуту, сейчасъ. Вх. Лем. 416.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти. Ном. 334.
Приголубливий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Ой вийшла мати, і з сльозами приголубливими словами, за руку взявши, каже їй. Греб. 319.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый. Желех.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРБЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.