Живе́ць, -вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанне для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. І. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.

Ин'який, -а, -е. = инакий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.

Капарний, -а, -е. Жалкій. Желех.

Позабруджувати, -джую, -єш, гл. Загрязнить (многое).

Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.

Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.

Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.

Сулія, -лії, ж. Большая бутыль. Ум. сулі́йка. Грин. І. 235.

Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.

Черчистий, -а, -е. 1) = червчистий. Уродив черчик черчистий. Мет. 233.