Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

селище

Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛИЩЕ"
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. вівтарик. Аф. 315.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Дорожне́та, -ти, дорожне́ча, -чі, ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся. Харьк.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить. Грин. II. 208.
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати.
Поблудний, -а, -е. ? Люблять мене все поблудні. Н. п.
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.