Добі́ддя, -дя, с. Дообѣденное время.
Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Мордува́тися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Мучиться, терзаться. Будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися. А я й не сказала, як була я людиною, як я мордувалась. 2) Силиться, стараться, выбиваясь изъ силъ. Мордувавсь-мордувавсь, — так і покинув воза, не витягти з багнюки. 3) Бѣсноваться. Мордується, як чорт в лотоках.
Мудзу́ля, -лі, ж. Большая мозоль, шишка, наростъ.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку.
