Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Очі йому аж під ліб закотились. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Збавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зба́витися, -влюся, -вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного?
Татунин, -на, -не. = татунів.
