Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситити

Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТИТИ"
Виціловуватися, -вуюся, -єшся, гл. Цѣловаться. Легшенько з чужими жінками виціловуйтесь. Мир. Пов. II. 61.
Ганусівка, -ки, ж. Настойка на анисѣ, анисовка. Хазяйка пляшку ухопила, що ганусівка в їй була. Алв. 18.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Кусман, -на, м. Кусище. Міусск. окр.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6)рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6)петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7)собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
Цв'якати, -каю, -єш, гл. = чв'якати. Овіня цв'якат, кед гоп. Вх. Лем. 480.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.