Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сівкий

Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій. 2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВКИЙ"
Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. ІІ. 152.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2)тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті. Мир. Пов. І. 121.
Кролячий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Приколювати, -люю, -єш, сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть.
Скуска, -ки, ж. Искусительница? предметъ искушенія? «То, синоньку, скуска» — сказалъ пустынникъ выросшему въ пустынѣ мальчику, впервые увидѣвшему женщину. Гн. II. 94.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Чинбарський, -а, -е. Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.