Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки.
Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. Спустіло панське подвірє.
Стрільба, -би, ж.
1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою.
2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває.
Щипа, -пи, ж.
1) Щепка.
2) = клешня (у рака). Cм. щипало.
