Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка.
Праотець, -тця, м. Праотецъ. паші праотці на тебе уповали.
Прилюблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став.
2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Чаплія, -лії, ж.
1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила.
2) Cм. лук 3.
