Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Ворожити, -жу, -жиш, гл.
1) Гадать; колдовать. Хто ворожить, той душею наложить.
2) — коло чого. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали.
Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. 3) Танцевать. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Ум. дручяга.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Переваруха, -хи, ж. Торговка, продающая съѣстное? Переварухи, бодай їм заціпило, так і гукають: та кричить: свату, ходи до мене гарячих хляків, а друга: хто почне у мене книша гарячого.
Стискатися, -каюся, -єшся, сов. в. стисну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сжиматься, сжаться, сдавливаться, сдавиться, стискиваться, стиснуться. Уже в його й рука стискалася в кулак. 2) Сбиваться, сбиться въ кучу, столпиться. Чого це ви так стиснулись, як вівці? 3) — плечима. = стискати 3. Стиснувсь плечима та й пішов.